не бійся…
ми вже вибралися
із Чорного лісу –
вдома…
повік
не одчиним дверей
нікому
не жахайся! спросоння
ранками,
то вітрець
гойдає фіранками:
із тієї кімнати
чужа ворожнеча
не буде зітхати –
стрима-но
і прихова-но
цідити
вицвілим зором
холодну зневагу
проз наше вікно
східно-прозоре
зло –
не приїде:
до кінця наших теплих літ
дух воріт
нікого не впустить
у закритий
подвір`яний світ
…дух споришів
позала́тує рани
потворних слідів
гостей незваних
під розлогим горіхом
душі
кохані мої спориші…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367001
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.09.2012
автор: Валя Савелюк