* * *

В  голові  родився  бунт:
Посадімо  щось  у  ґрунт?
Щось  таке  вже  невеличке,
Без  водяності  і  гички?
Ов!  Даруйте,  мутна  звичка…
Може  щось-таки  пожнемо,
Чи  балакати  почнемо?
Ні,  не  думали?  Пробачте.
На  майбутнє,  там,  завбачте:
Що  коли  я  лізу  в  очі,
(Якусь  капость  збити  хочу)
То  прошу  –  щоб  прямо  в  лоб!
Не  робіть  мені  потоп,
Не  вертіть  самітнім  носом,
На  кладіть  слова  покосом.
Ви  ж  не  звикли!  Вас  учили
Бути  «чемним»,  бути  «милим».
Не  сьогодні,  то  хоч  завтра:
Сипте  в  очі  мні’  всю  правду!!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365923
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.09.2012
автор: Вальдемар Феруменко