Ти присвятив життя запеклiй боротьбi
За волю рiдного тобi народу.
Ти був тим променем в пiтьмi,
Що освiтив для всiх дорогу.
Ти свято вiрив в перемогу
Вiддавши сили боротьбi,
Ти висував солдатам лиш одну вимогу
В бою загинути нiж жити у ярмi.
Ти не тiкав вiд складнощiв нiколи
А з гiднiстю їх завжди зустрiчав.
Так було у Карпатськiй Українi
Де ти з мадяром воював.
Вже маючи свою родину
Ти за кордон нiколи не тiкав,
А у важку хвилину
Без страху труднощi долав.
Ти "Нахтiгаль" вiв за собою
I надихав хоробрiстю солдат своїх.
Ти готував їх всiх до бою
Який мав стати головним для них.
Ти смерть зустрiв свою в бою
Як це належить командиру,
I совiсть не зганьбив свою
В останньому бою за Батькiвщину.
Такi як ти не помирають
Вони в серцях живуть у нас!
Таких як ти не забувають
Вони героями лишаються для нас!
14.5.12
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365920
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.09.2012
автор: Гучномовець Київський