Втрачаючи спокій потроху втрачаю і розум,
Шукаю глузд у несказаних мною словах,
Та пишучи хоч і не зовсім шокуючу прозу,
Шукаю тебе в недописаних мною віршах.
Шукаю тебе по вулицях нашого міста,
Вигадую плани, зустрічам наших мости,
Тебе уявляю в червоних прекрасних намистах,
У них і кричу: Ти світи,
ти світи,
ти світи …
Мене доїдають мої незакінчені фрази,
І воля і розум палають в пекельнім вогні,
Та спогади ті у яких ми бували разом,
Для мене назавжди зостались, святі.
Нехай мої вчинки спіткає жахлива невдача,
Нехай я спалив ті мости, що між нами були,
Для мене твій погляд багато говорить і значить,
Тому я кричу : Ти свята,
ти свята,
ти світи …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365853
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.09.2012
автор: Віктор Непомнящий