СОНЦЕ Й ДОЩ

Той  ранок  був  на  всі  не  схожий,  -
Сплелися  в  танці  сонце  й  дощ,
Як  випадковий  перехожий,
Милуюсь  дзеркалами  площ.

Тепло  проміння  й  прохолода,
Блакиті  скатерть  й  хмар  шматок.
Антициклон  і  непогода  -
Коктейлю  пристрасний  ковток.

Ще  сплять  околицями  міста
В  обіймах  лагідного  сну,
А  я  цей  ранок,  мов  намисто,
В  душі  хустинку  загорнув.

Усе  ж  дійшла  кінця    вистава.
Хоч  то  була  коротка  мить  -
Дощу  тремтіння  золотаве
І  досі  в  грудях  майорить.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365793
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.09.2012
автор: Олександр Обрій