Джентльмени старого мiста

Чому  я  такий  джентльмен?
Маже  такий  самий
Як  святий  Патрік.
Чому  сонце  дивиться
Таким  байдужим  оком  єретика
На  меланхолійного  пса  міста,
Який  вітає  світанок  в  Даун-тауні
Нудним  філософським  трактатом?
Іржаві  дахи  будинків  історії
Як  палітурки  книжок  квакерів
Грають  на  саксофоні
Чорних  п’ятниць  безхатьків
Невеселі  Сократа  мелодії.
Тома  Аквінський  –
Щоденний  візитер.
Приходить  до  мене  з  дзеркала
У  чорній  сутані  теософії.
Пригощаю  його  кавою
В  гіркому  присмаку  якої
Пожовані  сторінки  Апокаліпсису.
Якщо  дзвін  гуде  лише
У  твоїй  свідомості,
Якщо  парастас  править
Старий  кипарис  кладовища,
Де  греки  сплять  і  чекають
Слушного  часу,
І  небо  мовчазним  псалмом
У  твої  вікна  відчинені  –
Слухай!
Миші  на  горищі  –
Шурхіт.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365002
Рубрика: Верлібр
дата надходження 18.09.2012
автор: Шон Маклех