Здається, чи щастя між нами блукало, чи може, нічого повік не було,
У серця, щоразу про тебе питаю, чи ще збереглося любові тепло?
Я все пам’ятаю і перші цілунки, вуста твої, люба, палкі наче жар
І перші обійми – любове, любове… Ти в серці моєму зробила пожар.
Долоньки твої, як барвистий метелик, легенько обіймуть за плечі мене,
Я знову щасливий і знову веселий, так швидко ця мить чарівна промайне.
Нечутно торкнусь до волосся рукою, яка невловима, магічна краса,
Ці пасма чудові, краси неземної – крило золотаве до низу спада.
Загляну у очі, а в них неозорих, побачу безмежність – дорогу свою,
Я знаю, що скоро, ми будемо поряд, повір мені, люба! Тебе я люблю!
Для мене одна ти на цілому світі, з’являється сенс, коли поруч ти є,
Скажи мені люба! Відкрий своє серце! Чи буде взаємним кохання моє?
Не край моє серце кохана дівчина, відкрийся любові, довірся мені!
Щоб нашим серцям було довго горіти, на цьому живому, палкому вогні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364901
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.09.2012
автор: Кумартун