Як важко тоді посміхатись,
Коли в серці сльоза,
Коли вже бажаєш здаватись,
Навколо не сонце-гроза.
Так тяжко сміятися щиро,
А в грудях пустка давно.
В душі-чорна могила,
Мій світ-невдале кіно.
Коли все чекаєш, чекаєш
На зміни та почуття.
Але давненько ти знаєш,
Що сіре навколи життя.
Що мрії, тривоги залежні
Від дня, пори за вікном.
Вони викликають пожежі,
Котрі не кінчають добром.
Душа поділялась на двоє -
Є мрія, є почуття,
А є потреба любові
Та завжди стабільне життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364505
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 16.09.2012
автор: Ніка Мельник