«Голодні каміння…
Так раптово закінчилась
одна з мої арабських казок,
але лишалась ще тисяча.»
(Рабіндранат Тагор)
"Не варіть козенятко
у молоці матері його."
(З Біблії)
Козенятко маленьке
Мандрує між галактиками
Затиснувши між ріжками
Одкровення.
З нього би виріс
Цап відпущення,
Якби воно лишилось
Серед стада кудлатого…
А старий сантехнік,
Що в дитинстві його
Морквою частував
Бачить у снах водогони
Потопу всесвітнього
Та старця сивого бородатого,
Що велить лагодити труби,
Що просурмлять
В руках людини крилатої.
Мені б його спокій!
Після трудів праведних
Дивлюсь на ягоди,
Що з дерев звисають
Зажурених,
Слухаю тишу
Людською юрмища…
Осінь.
Просто осінь.
Пригальмуй, капітане!
(Світлила зроблена шляхом прикладання фотоапарату до телескопа. Козенятко на світлині не видно. Нажаль... Але воно є - мандрує між галактиками - в отій порожнечі...)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364215
Рубрика: Верлібр
дата надходження 15.09.2012
автор: Шон Маклех