ТРАНСПАРАНТИ

З’їдають  тихо  очі  транспаранти,
Примарами  обклеєно  білборди.
Довір’я  вже  розбите  на  квадранти.
Вирішуються  долі,  мов  кросворди.

Ілюзія  влізає  вперто  в  душу,
Змією  хитро  гріється  на  серці,
І  приспану  свідомість  міцно  душить.
Брехня  вганяє  в  мозок  кілогерци.

Цікаво,  справді,  жити,  безперечно,  --
Не  плутати  обов’язки  з  правами,
Обіцянки  жувати,  наче  гречку.
Тріщать  кишені  щедрими  словами.

Багатообіцяючі  вершини
Здіймаються  ораторським  талантом,
Лягають,  мов  бальзам,  на  хворі  спини,
Чіпляються  коріннями  айланту.

Вулкан  гарячих  пристрастей  стихає,
Зніми  з  очей  оманливу  завісу,  --
Засохли  слів  оазиси  безкраї,
І  зникли  вмить  десерти  тирамісу.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363861
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.09.2012
автор: Олександр Обрій