Невмитий ранок позіха на підвіконні,
Життя чекає: десь пташки щебечуть.
Встаєш на ліву, ти ж не забобонний,
І розправляєш груди молодечі.
Лякаєш дзеркало, хоча йому й не вперше,
Складаєш руки у молитві крану.
Відроджуєш конфорку натщесерце,
Заварюєш Її, так довгождану.
Хлібець із сиром принесеш незмінно в жертву,
Зігрієш душу, як спорожниш напій.
І ось і все: новий день розпростерто,
Яким він буде - покаже вибір твій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363791
Рубрика: Нарис
дата надходження 13.09.2012
автор: Tea-break