Висаджується небо на зупинку,
І їде день трамваями очей,
Як часто за можливостями вчинків,
Чекаєм на примарний апогей.
Й лиш іноді,ввібравши в себе небо,
Відклавши графік грамот,орденів,
творИм добро,бо маємо потребу,
укласти список світлих місяців.
Так просто,друже,надзвичайно просто,
Відкрити іншим світлий добрий острів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363574
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.09.2012
автор: Стяг