Цей голос заспокійливо дурманить, –
Я забуваю негаразди всі.
Ваш тон хвилює, зваблює і манить
І душу розкрива в усій красі.
Чарує слух розважливість і мудрість,
І гумору зухвалі блискавки.
Ваш розум з жартами - предивная сукупність,
Тож, я регочу з Вами залюбки.
Я з Вами вільна. Так, як Ви хотіли.
Приземлена. Без будь-яких ролей.
Без маскараду, пристрасно і сміло
Ми з Вами творчий варимо єлей.
Я Вас сприймаю ніби віртуально,
Кутки душі вивчаю навмання.
Але ж Ви є. Існуєте реально. -
Вас пізнавати хочеться щодня.
Ви пробачаєте уже мої капризи,
Настирливість, наївність, інтерес.
Знаходите привабливіші риси,
Тому й росте в відносинах прогрес.
Я забуваю, що Вас мало знаю –
Всього-лиш-навсього якихось пів життя.
Та перед Вами душу розкриваю
Без сорому, без страху й каяття.
Давно свою цікавість підключила,
Невдовзі ще й натхнення підключу.
Ця дружба вже дарує мені крила. –
Ще мить – й до Ваших творів полечу.
Бажаю Вас обожнювать і далі,
Збирать нектар з оранжерей віршів.
Вам щиро вдячна за плоди моралі,
За серця спів і затишок душі.
© Copyright: Ирина Визняк, 2012
Свидетельство о публикации №11209090983
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363054
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.09.2012
автор: *ИРЕНА*