Стою по коліна в осені,
Мене носить чужими хвилями,
Море лагідно шепче голосом
Рідним, та не гостинним.
У полоні думок осінніх
Я малюю нові узори.
Та побачити їх не можу -
Ефект обману зору.
Я стою по коліна в морі
І збираю думки, як каміння.
Летять чайки...та ні, здалося -
Це міраж у моєму світі.
Ну а так по коліна в листі
Шукаю відповіді на питання.
Життя хвиля, підійди ближче
Досить з мене вже блукання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362974
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.09.2012
автор: Паперова Думка