І ранок не ранок, і роси не роси,
І сонце не сонце, і все не таке…
Ми разом з тобою в останнім покосі
На полі любові згубили себе.
Навкруг гомонять, поспішаючи, люди, –
Нестримний потік, що несеться кудись.
Вбачаю тебе я у всьому і всюди,
І хочеться знову з тобою увись.
Безжальна зима припорошила поле,
Останній покіс наш давно замело.
Та в серці назавжди залишиться болем
Останній покіс і все те, що було.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362472
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.09.2012
автор: Г. Король