А нам з тобою себе любити:
Свої і вигини, й іншу дивність,
Й в очах своїх же свої молитви
Про те, що дуже собі потрібне;
Свої і пальці, які тендітні,
І кисті рук, що такі ласкаві,
Свої бажання, вони і мрії,
Своє болюче, що теж страждає!
Та нам з тобою себе любити,
Бо лихо спільності нас не криє,
"Стіну" цю пристрастю не пробити
("Пристрасть" - це є поняття спільне).
А ми долоні свої опустим -
Покажем долі загиблі душі.
Чому ж себе ми душити мусим?
Чому я мушу? Чому ти мусиш?..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361933
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 04.09.2012
автор: v_poshukah