На порозі стала стигла осінь…

Співавторство  з  Віталієм  Назаруком.
______________________________________________________________

На  порозі  стала  стигла  осінь,
Поглядом  поважно  повела.
Привітала  птиць  у  високості,
А  землі  торкнулись  два  крила.

На  тобі  коралове  намисто.
Прикрашає  голову  вінок.
Різнокольровий,  золотистий
З  запізнілих  степових  квіток.

Фарби  розвела  свої  зелені,
Охрою  відтінки  підвела,
Підібрала  кольори  для  клена,
Врожаї  з  городу  принесла.

Ти з"явилась  в  сонній  тиші  саду.
(Розвівав   їй  плаття  вітерець.)
Ти  дозволиш,  осінь,  я  присяду?   
Ой,  який  же  майстер  ти,  творець.  

Нагадаєш,  осінь,  нам  про  зиму.
І  посипе  сніг,  як  листопад...
Ні!  Не  треба...  Витру  я  сльозину...
Ну  який  чарівнИй  зараз  сад!!  

Попрощаюсь  з  літечком  зеленим,
І  відкрию  осені  секрет.
Задивлюсь  на  фарби  чудо-клена.
Золоті  листки  зберу  в  букет...         

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361926
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 04.09.2012
автор: Н-А-Д-І-Я