НОСТАЛЬГІЯ ЗА МОРЕМ

Біжить  по  морю  місячна  доріжка,
Звабливо  пестить  хвиль  спокійна,  тиха  гладь.
Тіло  зігріє  ніжність  і  твоя  усмІшка,
З  лиця  тендітно  забираєш  мокру  прядь.

Стікаючи  по  тілу,  крапельки  лоскочуть,
Все  так  і  прагне  ласки  і  твого  тепла.
І  плечі  мої,  груди,  стегна...ой,  як  хочуть,
Щоб  полонив  ти  пристрастю  їх  аж  до  дна.

Легенький  бриз...  і  ми  удвох  на  пляжі,
І  наші  ласки,  що  не  знають  меж.
В  шаленстві  ми  з'єднали  тіла  наші.
Лиш  тихе  море...й  шквал  бажань  без  меж.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361884
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 04.09.2012
автор: Рижулька