[b]ВЕРШИТЕЛЯМ (ПОСЛАННЯ)[/b]
Спускайте псів, хай рвуть, нехай шматують.
Оскальте дзвін зубів, нехай для вас вполюють
Нових нескорених. Позрубуйте голів
До забуття..., щоб кожен з вас зп'янів
З дзюрчання крові, з зойку забиття. Хай чують
Усі навкі́л крик схованих страхі́в і як катують
Вас власні біси. А в примарах снів
Знов прокидайтесь від невбитих слів,
Від завиття і марев, що лютують
В уяві хворій. Каяття святі вже не дарують.
Лиш янголи до гнаних вами спів
Луною скинуть й розійде́ться гнів,
Й не буде вороття. Нові серця зруйнують
Ваші хліви́ й спаскуджені життя. Звоюють
Й тих псів скажених, й їх поводирів,
І Бог не зглянеться до ваших молитві́в.
[b][i]Павло Гай-Нижник[/i][/b]
[i]1 вересня 2012 р.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361300
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 01.09.2012
автор: Гай-Нижник Павло