Початок осені. Художник скнара
Пейзажі пише, та шкодує фарб.
Туман ранковий, мов примара
По парку ходить і шукає скарб.
Листочки перші золотисті
Танцюють танго тут і там.
Калина у червоному намисті
Всміхається спокусливо дубам.
У караван збираються лелеки,
Плямуючи собою неба синь.
Немов паломники, що йдуть до Мекки,
До тих далеких, до своїх святинь.
Їх проводжають річка й поле,
І клич прощальний слухають сади.
Якось раптово серце вколе -
Це ж просто осінь, це не назавжди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360940
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.08.2012
автор: Курпіль