Ти велике цабе, -
Всі медалі для тебе і лаври.
Вихваляють тебе,
Мов міфічного хлопця-кентавра.
Наче риба в воді,
Ти купаєшся жадібно в славі,
По твоїй бороді
Ллє вино, мов розжарена лава.
Вже давно по тобі
Сохнуть панночки «ВІ АЙ ПІ»-класу,
Мов шукачки скарбів,
І від світських левиць нема спасу.
Молодий хуліган,
Шалапут, ще й гульвіса, нероба,
Запальний інтриган,
Плюс до цього – зіркова хвороба.
Ось такі твої дні –
За «мажорним» живеш ти сюжетом.
Твої думки брудні
Поїдають тебе за бенкетом.
Марнувати життя –
Неважка і нехитра то справа,
В нормі серцебиття, -
Бо не знаєш – знайшли вже управу.
Посміхаєшся ти,
Та не бачиш – нависла вже хмара.
Тут не вдасться втікти –
Щедру з неба відпущено кару.
P.S.
(рядок спеціально для атеїстів-
«За тобою прийшла твоя кара»)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360794
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.08.2012
автор: Олександр Обрій