Мовчиш, так гарно почерком своїм.
Живеш ідеями, що захопили світ.
Такий бридкий, де сльози й сміх.
Розбили все, бо не вклонилася ти їм.
Молилася, ходила босоніж.
Душею вгору головою вниз.
Твій хрест такий бери його й неси.
У час лихий до вірної мети.
Я чую вітер вільний полетів,
Без крил, він диво показав мені.
Живи, бо випав шанс такий.
Вперед - будуй свої мости.
Мовчиш, так гарно ти одна стоїш.
Чужого не бери, і не бреши.
Співай, радій, бери усе від мрій своїх.
Бери усе але за все плати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360185
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.08.2012
автор: Максим Жембровський