Живуть десь у моїй голові,
Спутані алкоголем міцні вузли.
Коньяк і кава на столі,
Це я так плету вузли собі.
Ну я ж не звір, і не стіна,
Трохи маю почуття.
І коли я вже не сплю,
Алкоголем час я цей заллю.
Може скажеш, що дарма,
Та й іншого виходу нема.
Так, я знаю, то шкідливо,
Просто десь загубилось моє диво.
Знаєш, кажуть тут усі,
Кожен має диво у житті.
Щось моє, я відчуваю,
Десь у лісі заблукало.
Так, можливо я дурна,
Але ж вип'ю то до дна.
Ти б так зараз не кричав,
Краще взяв би і собі бокал.
Ти не бійся, я посплю,
Години вистачить сну.
Якось, знаєш я зламалась,
Трохи випила, зірвалась.
Ну не вічно ж посміхатись,
І в позитив вдаватись?
Так, ти правий, то фігня,
Але ніч сьогодні для пиття.
Зараз, зараз, зачекай,
Ще ковточок, а тоді вже й чай.
Я тебе тут трішки нагрузила,
Вибач, друже, не хотіла.
Ось цигарку докурю,
І обов'язково спати піду.
Якось ці вузли тобі я показала,
Ні не треба! Майже розв'язала.
Перед сном буває так,
То безсоння, то коньяк!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360079
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.08.2012
автор: Irysh