Зоре, зірочко, зірнице,
Чом тобі в північ не спиться?
Чом так ясно з далека сяєш,
Серед ночі кого виглядаєш?
Мабуть, хтось зірвався з неба,
І на Землю втік від тебе...
Винуватець безсоння й тривоги
Закотився у трави вологі.
Не повернеться – годі й чекати,
З трав у небо йому не злітати,
Ти для нього тепер зависоко...
Не шукай каміння, моя ясноока! 17.02.2009
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360019
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.08.2012
автор: Яна Бім