От і довелося написати історію мого життя . Цікаво, стане вона коли-небудь надбанням людства чи просто зникне? Жартую. Але зараз це стосується тільки тебе.
Я не скажу що я був чемним, слухняним, вихованим..Швидше навпаки. Так я був активним і цікавим, але весь інтерес зникав швидко. Перегорав. І це стосувалось всього. Інтереси, захоплення, люди, навчання, партнери. Ким з ким, де тільки я не встиг побувати і чого спробувати. Отримавши волю (позбувшись батьківського впливу).
Не можу сказати що мені це не подобалось, але і радості особливо не приносило.
Відчуття пустоти і самотності , це все що залишалось після бурхливих вечірок і гулянок. Плаксиві смс в телефоні утримували мене, давали віру в те що я комусь потрібен. Але я ніяк не міг знайти тебе.
Люди ловлять пух і називають його щастям, ховають повіки за пазуху, шукають в нічному небі падаючі зірки. І все заради того щоб бути щасливими. Щоб загадати своє найдороще бажання.
Я до кінця в це не вірив, напевно тому моє бажання здійснилось не до кінця. Я хотів покохати і бути коханим. Безмежно кохати не бачити нічого, сходити з глузду від кохання.
Знаєш я покохав . Покохав тебе.
Шкода що зараз немає технологій здатних передати всю бурю почуттів , що вирують в мені. Ти б напевно не витримала і хвилини..
Мені вистачило менше трьох місяців, щоб зрозуміти що хочу провести все життя з тобою. І менше 10 хвилин при першій зустрічі щоб усвідомити - хочу бути з тобою..
Ти принесла стабільність у моє життя , бажання розвиватись. Ти стала опорною точкою. І тепер ти хочеш піти? Зруйнувавши все , що ми так довго будували?
Ти віриш у безглузді видумки й слова. У речі, думка про які не має права існувати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359784
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.08.2012
автор: Anisopter