На поріг іде пора весільна

Обважніли  яблуневі  віти,
Соком  наливаються  плоди.
Загорта  в  сувій  доробки  літо,
Гей,  скоріш  до  осені,  свати!

Одягнула  вельон  наречена.
Мрій  дівочих  береже  цноту.
Буйний  вітре,  ноги  –  у  стремена!
Вдягне  осінь  збрую  золоту.

Склало  сонце  придане  у  скриню.
Зорями  розшиті  рушники.
Так  дбайливо  місячним  промінням
Верби-дружки  заплели  вінки...

На  поріг  іде  пора  весільна,
Богом  даний  благодатний  час
Сяйвом  із  небес  благоговійно,
Та  не  нам  з  тобою  …  Не  для  нас!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359456
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.08.2012
автор: Тамара Шкіндер