Кружляє лист у мене на очах,
Неначе він танцює вальс останній,
То осені він признається у коханні,
Мов лист ожив в моїх думках.
Кружляє, крутиться, летить
І жовтим фраком він дивує око,
У душу залетів той лист глибоко
І залишився в ній він не на мить.
Він там накреслив жовтий слід,
Ту барву осені відому...
Я повернулася додому,
А лист продовжив свій політ...
Дивлюсь в вікно, ловлю проміння,
Що з листям теж в танок вплелось,
І наче так мені здалось,
Що та мелодія осіння
Лунає в темпі вальсу тихо
І листя їй кружляє в такт.
В осінню казку віриш так…
І забувається все лихо.
Х. 2006 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359451
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 23.08.2012
автор: Віра Дутчак