Над світом Ангел Смерті пролітав
Жалю, зневіри Ангел і скорботи.
Кривавий слід він за собою залишав.
Та що поробиш? Це – його робота.
Над світом Ангел Смерті пролітав.
І кожний помах – то новенька здобич!
Чиєсь життя і чиюсь душу вкрав…
Зола і порох - ціль пекельних вогнищ.
Відгомін лету – іскри крові на асфальті.
Та випадки такі трапляються щодня.
Уваги Всесвіту вони зовсім не варті…
З висотки… з даху… впало кошеня.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359082
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.08.2012
автор: Валентина Курило