Мало сонця для процесу самозбереження.
Найболючіші рани промиваються розчином часу.
Найвище мистецтво на самому кінчику стержня
Описує маловідомі куточки Всесвіту.
Скупчення газу Гелію - під ефемерним поняттям "зірка".
Як торкнутись до неї, тим паче, дістати з неба?
Куди молитись тепер, вночі, крізь відкриті вікна?!
Схема сузір'їв. Галактики нашої схема...
Ні казки тобі, ні міфу - лише точності, розрахунки.
Розум туманять туманності Андромеди.
Тепер зірка не просто спадає на думку...
На шаленій швидкості мрії летять з Персеїдами.
А мені все-одно.
В мене зірки -
Це скупчення мрій і сліз!
І падати вони вміють, коли з відчаю, головою вниз.
А ти спіймаєш її в гарячі свої долоні, на страх і ризик...
В мого Щастя поки замало сонця для його
повноцінного фотосинтезу.
16.08.12 10.50
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358527
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.08.2012
автор: Аліна Шевчук