хто тобі натхнення в цьому ЗАРАЗ?
камінці мої стали мертвими,
не говорять.
зізнавалась у тому, чого не сталось
крізь бунтуючу старість
і гори.
їм опалістю вже насмічено,
нам же схожості майже трішки.
і хвилини так само лічені,
і так само чужинське ліжко.
я беру твою книжку,
падаю.
що ж доводити з переляку?
дух медовий у димі ладану,
"ти сьогодні така...
НІЯКА."
дякую.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358404
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.08.2012
автор: Biryuza