Дай мені води напитись,
Із колодязя життя.
Хочу нею вранці вмитись.
Це прекрасні відчуття.
В мене спрага величезна,
Висловить немає слів.
Хай нещастя всі пощезнуть
Горе змити б я хотів.
Всі віддраяти невдачі
І відтерти біль усю,
Хай вона мене позначе.
Я ж біду усім несу.
Дай мені води напитись,
Із колодязя життя.
Буду вічно я проситись,
Мов мале й дурне дитя.
Негаразди змити хочу,
Успіх хочу проковтнути,
Буду воду щастя пити.
Сльози хочу я забути.
Дай мені води напитись,
Із колодязя життя,
Нею зможу освятитись.
Вимити з душі сміття
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357859
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.08.2012
автор: Собко Вадим