ДРУГ

я  це  допишу  потім
завтра
якщо  не  прокинусь
Світлана  Поваляєва
 
Мій  друг  був  постійно  наглухо  укуреним
завжди  мав  при  собі  для  ментів  добротний  шмон
і  при  цьому  ніколи  не  встигав  бути  затриманим
загалом  казав  він  менти  то  такі  собі  фантомні  явища
що  частіше  за  все  з’являються  лише  ґлюками
а  потім  їх  відпускало  і  його  також  але  пробивало  на  хавчик
але  коли  грошей  вистачало  лише  на  драп
він  приходив  до  мене  розповідати
отак  годинами  жер  і  розповідав  говорив  і  жер
потім  курив  і  знову  жер  і  розповідав
аж  поки  по  нього  не  приходили  вбиті  менти
і  він  довгий  час  намагався  тоді  проскочити  турнікет  хвірточки
але  «ізмєна»  відходила  хотілося  їсти  і  він  повертається  знову
обриваючи  навіть  липове  листя  та  зелені  ябка
бо  що  я  міг  йому  запропонувати  особливо  в  період  ліні
власне  йому  було  що  розповісти  адже  він  читав  джі  ем  баррі
і  жив  суто  за  рекомендаціями  виняткової  книги
особливо  коли  заглиблено  вкурювався  починав  роздумувати
от  брате  я  не  розумію  нафіґа  там  була  потрібна  баба
корабель  то  знаєш  суто  чоловічий  прикол
а  так  вона  зіпсувала  всю  відносну  теорію  волелюблености
бо  був  би  той  дихлофос  нормальним  чуваком  таким  як  я
курив  би  зі  мнов  пристойне  бо  ти  не  хочеш  кажеш  що  зайве
і  що  твоя  юність  вже  відбулася  на  конопляному  ешафоті
тож  просиш  мене  залишили  хоч  не  довбонутою  молодість
ну  то  твої  проблеми  не  ображайся  а  ми  б  з  отим  чувирлом
грабонули  б  інкасаторську  машину  з  шоколадними  цукерками
най  будуть  як  в  дитинстві  всі  курортні  або  хоч  мішка  на  сервері
бач  підфортило  лузеру  сам  алконавт  а  робота  крута
та  ще  й  до  народження  на  цукерках  його  банер  розмістили
хіба  не  бачив  його  азіатське  волохате  грудище  точно  міха
хоч  і  звуть  його  здається  миколою  але  то  не  по  суті
бо  по  суті  ми  б  їли  їли  їли  і  хай  біля  нас  кружляють  феї
краще  їм  було  б  одразу  роздягнутими  бути
щоб  хап  і  все  пучком  бо  я  оце  думаю  а  може  то  не  той  голод
мій  друг  таки  пішов  і  вже  одинадцять  літ  як  не  повертається
курва  подумав  я  він  таки  розшукав  того  книжного  дибляна
і  десь  пітерпенить  нормальний  шмаль  на  невідомому  острові
аж  тут  із  дзеркала  випурхнула  голісінька  в  мій  зріст  фея
капець  подумав  я  друг  зник  а  його  шиза  завжди  поруч
мабуть  тютюн  з  якоюсь  хньою  про  яку  відає  лише  мій  друг
а  я  навіть  sms  у  невідомість  ніяк  не  можу  відправити…
24.о6.2о11

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356718
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 11.08.2012
автор: Вакуленко-К. Володимир