назва твоя то слизька поверхня,
втриматися, не зіскочити.
я інертна до крику,
обпалено-мертва.
майже жертва
і з уст відриваюся скотчем.
ти лишаєш на потім
і йдеш переказаний.
в роті кислі слова,
перевернуті всоте.
ноти мовкнуть щорік
і нудною проказою
покривають знетілені води.
на поверхні люстер
чудернацькі прогалини.
і лікер без смаку прямо в склянку.
зацвітають безслідно
змістовні галявини
на холодних руках полонянки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356019
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.08.2012
автор: Biryuza