Убоге літо

Як  відлюдник,  наче  клон  
Робінзона  Крузо,
Я  самотності  галон
Обміняв  на  музу.

Закупорився  в  селі,
Хоч  рятуй,  хоч  смійся,  
На  фарфоровім  ослі,
Моє  літо.  Грійся!

Двадцять  літ,  а  я  все  тут,
Ні  на  крок  не  вище.
Не  знайшов  собі  маршрут.
Вітер  гострий  свище.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355510
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.08.2012
автор: Андрій Конопко