Розплакалася знову…
Не вщухає…
Цей біль нестерпний душу розрива
на друзки!
Топірцем всю плоть рубає!
І спогадами серце облива..
Розплакалася тугою,журбою
і безпорадним почуттям вини-
за глупість,за цю гру перед тобою
невдало зіграну-придуману людьми…
Розплакалась раптово і невчасно,
без stop сигналу давлячись слізьми!
На мить задумайтеся:
як усе ж прекрасно по світу топати
невинними дітьми…
Радіючи усьому,що довкола,
не плачучи,а сміючись в отвіт!
Відволіклась…
коли сльоза вагома
розбилася об контур моїх пліч…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355174
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.08.2012
автор: Христина Рикмас