Сумна сиділа на даху…

Сумна  сидiла  на  даху
На  вулицю  дивилась  без  упину,
Себе  питала:  "Ну  чому?"
"I  нащо  вiн  мене  покинув?".

Вона  кохала  просто  так
I  подумки  майбутнє  їхнє  малювала.
Тепер  сама  гуляти  ходить  в  парк
Де  у  вуста  його  так  нiжно  цiлувала.

З  думками  сiрими  сама
Згори  людей  квапливих  розглядала,
Тепер  залишилась  одна
I  як  без  нього  далі  вже  незнала.

Напiвпорожня  пляшка  терпкого  вина
Десь  з  краю  на  даху  стояла,
Думками  й  хмелем  зморена  вона
Лежала  вдома  i  дрiмала.
18.6.2012

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354306
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.07.2012
автор: Гучномовець Київський