моє кохання було обіймою,
що обіймала мене у скроню.
і я літала навіженим птахом над містом
і какала почуттями на голови,
а потім пролунав постріл.
ти просто не любив птахів.
переродитися б феніксом,
і, зіставши з попелу,
заклювати тебе в ганчір'я,
до брунатного кольору шкіри,
до судомного болю.
моє кохання було обіймою
і цілувало мене у скроню.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353624
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.07.2012
автор: скло вітрин