Понеси мене в кохання…

В  небі  зорі,  ти  так  близько,
Хвилі  в  морі,  стих  вітрисько.
Тиша  з  нами  і  кохання,
Загубилось  десь  чекання.

За  вікном  проснувся  ранок,
Тихо  усміхнувсь  світанок.
Вмив  росою  нам  обличчя.
І  до  себе  ніжно  кличе.

Біжимо  до  нього  в  гості,  
Він  зустріне  нас  на  мості.
Ти  візьмеш  мене  на  руки  
Залунають  флейти  звуки...

Сонце  радісно  нас  ніжить,
А  кульбаба  очі  сніжить.
Я  тихенько  так  шепочу:
"Лиш  з  тобою  бути  хочу.

Понеси  мене  в  кохання,
Без  чекання,  без  страждання.
Тільки  ти  і  я  з  тобою,
Будем  тішитись  любов'ю..."

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353291
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.07.2012
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)