Зітри хоча би всі свої сліди,
Бо паморозь не здатна їх сховати, -
Ти знов мені по ранах походив,
За що, скажи, за що я цього варта?
Чи я коли зробила щось не так,
Що вітер знов розхристує волосся?..
Для чого серце стиснуте в кулак, -
Я ж чую це. А ти мені: «Здалося…»
Та не здалось. Натягнута струна,
О, як же я жадаю все порвати!..
Бо ти – один, то що ж – і я одна,
Чи це для нас така вагома втрата?..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352927
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.07.2012
автор: Halyna*