Наснилося, що знов куйовдиш душу!
Що стиглі губи п"ють солодкий сік...
Сама собі надій зо хмар натрушу,
Зернин кохання на пожухлий тік.
В долоні сонця краплю - і до серця!
На мить тобою, любий, оживу...
У грудях пісня спомином озветься,
Покотиться перлинами в траву..
Нехай то - сон, лиш марево лякливе...
Та вікна ранку світяться щораз,
Коли в мої думки приходиш, милий,
Кладеш троянди до забутих ваз...
(25.07.12)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352802
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.07.2012
автор: Леся Геник