Я хочу бути вітром, щоб слухати слова,
Коли дівочі мрії вночі так ожива
Збудую їм театр із свіжих пелюсток,
Так хочеться лишити собі один квиток
Я хочу бути світлом, щоб донести тепло,
Коли все оживає і дихає у скло
Відкрию всім віконця, для радісних новин,
Залишить трохи щастя до збуджених хвилин
Я хочу бути серцем, щоб дихати життям,
Коли зникає заздрість, що спрагла каяттям
Заплющу тихо очі на зморені думки,
Не хочу відпускати на спалені стежки
Я хочу бути краплею на лагідних очах,
Коли настануть миті відверті на сльозах
Покличу дощ із небом розкинути пісні,
Вони тебе омиють, та тільки увісні
Я хочу бути часом, щоб бачити усіх,
Коли всі постаріють, лише залишу гріх
Пошию собі ковдру із висохлих годин,
Всі люди постаріють, а я лѝшусь один…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352339
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.07.2012
автор: Вальдемар Феруменко