ВЧОРА!!!
Я вчора йшла вечірнім парком.
Спинила раптом хід на мить.
Так свіжо тут думкам, не парко,
І серцю наче не болить.
Здається, знаю і не знаю
Куточків райськую красу.
Поважно голови схиляють
Вербиці, п'ють із трав росу.
А там смереки та ялини
Задерли до небес чубки.
З висот їх хвойний запах лине,
І тягне у свої пастки.
Стоять, мов козаки відважні
Із оселедцями дуби -
Такі міцні, такі поважні.
Що, знать би, думають вони?
Темно-блакитну парасолю
Над містом вечір розкрива.
Стомившись денною ходою,
Під нею хмарка прилягла.
І я іду уже додому.
У грудях - трепетне тепло
Відчули ноги мої втому.
А серце легкість здобуло.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351935
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 21.07.2012
автор: Крилата (Любов Пікас)