Вдихаючи літо,на мить пригуби й мене.
Постав біля себе мене орхідеєю в вазу.
І літо в легенях/у мозку/в душі не мине.
Літо-не пора року, це час,щоби бути разом.
Вдихаючи літо, забудь,що у нас два тіла.
З'єднайся у подиху вічності з внутрішнім голосом.
Я та твоя часточка зліва в грудях,що боліла.
Проси свого літа стати для тебе космосом.
Вдихаючи літо. Виходь за безглузді рами.
Піди й подаруй незнайомці на вулиці квіти.
Лети вільним вітром над лісом, полями, містами...
Забудь негаразди. Вдихни його-своє літо!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351607
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.07.2012
автор: Дана Токарчук