Тій, що квітне

Важнеча  відчуттів  давліє  
над  тим,  
хто  платить  відчуттям.
Хто  сам  сплетає  павутиння  
і  геть  залежний  від  життя.
В  оману  лЮдських  протоколів  
пірне  лиш  сам-собі  брехня.
Немає  там  дощу  краплини,  
немає  місяця  
і  дня…
Кохання  –  
не  тягар,  а  диво,  
не  «ліпший  крок»,  
а  вибух  долі.
Коли  запрагне  серце  болю,
Знайди  його  через  любов.
Я  хочу  щастя!
Тут  і  зараз.
Щоб  стати  лИпневим  дощем.
Не  треба  правил  у  коханні
ВОНА  важлива!
Я  –  у  ней.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351296
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.07.2012
автор: marlboro_3