Старезний камінь, весь порослий мохом,
Якби і знав щось, то давно б забув.
Він ще з доісторичної епохи -
Землі ще не було, а він вже був.
Йому однаково - чи холод там, чи спека.
Йому не в'ідомі ні радість, ні тривога.
Він - камінь.
І йому до нас далеко.
Як нам до Бога.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351293
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.07.2012
автор: alfa