і вона стала ніби сонце
жовті коси і жовті мрії
по боках стальні охоронці
довгі промені пишні вії
і вона стала небо любити
дарувати усім турботу
її щастя було розбитим
білі крила не знали польоту
та душа відкривала далі
посміхалась на різні боки
і всі початки невдалі
забувалися з кожним роком
так вона землю гріла завжди
і себе дарувати світу
і тому вона стала сонцем
бо стомилась життя не любити
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350946
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.07.2012
автор: insha