Надворі за вікном вершина літа,
Тяжіє колос у житах,
Все потонуло в різних квітах,
Бринить над полем гордо птах.
Цілує сонце променем вогненним,
Поспіли уже ягоди й плоди,
Усе здається незбагненним,
Нам головне вперед іти.
Тебе я покохала в розпал літа,
Та інша стежка у життя вела,
Роса мережкою стелилася по квітах,
Тих, що в дарунок я від тебе прийняла.
Пройшли роки, і пахне гарно липа,
А в серці не завмер тривожний щем,
Була липнева ніч, спокійна й тиха,
Що зараз сумно сплакує дощем.
Все, як тоді, і радості, й печалі,
Тривоги, мрії юності, жалі,
Твоє кохання десь все далі й далі,
Втекло кудись в життєвім кораблі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350885
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.07.2012
автор: Аллочка