КОЛИ СЕРЦЕ ДО СЕРЦЯ ТУЛИТЬСЯ

Люба  нене,  не  сварися.
Козаченьку,  не  барися.
Бо  вже  падає  на  плечі,
сіє  зорі  теплий  вечір.
Мов  одна  хмаринка  в  небі,
сумувала  я  без  тебе.
не  було  удень  спокою.
Відпочину  лиш  з  тобою.

     Приспів:        
     Не  журись,  я  ніде  не  дінуся.
     Не  для  того  удвох  ми  стрілися.
     Коли  серце  до  серця  тулиться  –
     буде  свято  на  нашій  вулиці!

Чарівна  моя  полтавко,
покохав  тебе  я  палко.
Бо  ти  Бога  в  серці  маєш,
зла  ніколи  не  тримаєш.
Не  печалься,  моя  зоре.
Наче  місяць  у  дозорі
буду  тебе  шанувати,
наше  щастя  пильнувати.

     Приспів.

В  тихих  луках  біля  річки
милувались  цілу  нічку.
Без  мороки,  без  клопоту.
Ледве  встигли  на  роботу.
Ой  на  ниві  квітне  гречка.
Ой  коли  ж  настане  вечір?
На  обжинки  з  короваєм
ми  весілля  відгуляєм!

     Приспів.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350594
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.07.2012
автор: Олександр ПЕЧОРА