сумний вірш

я  знаю,  що  ти  не  подзвониш,
не  прийдеш;  мабуть,  не  згадаєш.
і  про  любов  пари  слів  не  промовиш,
бо  в  інших  очах  сенс  життя  вже  шукаєш.

я  знаю,  що  наша  солодка  лав  сторі
скінчилася  так  врешті  решт  не  почавшись,
кохання,  мов  звір,  моє  серце  геть  зморить,
хоч  з  сміхом  я  йду,  свої  сльози  сховавши.

так  треба?  та  я  все  ж  чекаю,
усе  ж  сподіваюсь  на  щастя  своє.
тебе,  як  раніше,  очима  шукаю,
кохання  в  мені  цілу  вічність  живе.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350252
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.07.2012
автор: girl-poletje