В обіймах природи…

Війнула  нам  в  обличчя  прохолода,
Стежина  пролягла  від  маяка.
Така  вона  неосяжна  природа,
Що  шле  свої  чуття  із  далека.

Візьме  нас  ніжно  у  свої  обійми,
Погладить,  приголубить  вітерцем.
То  з  почуттями  на  хмарки  підійме,
Омиє  в  спеку  проливним  дощем.

Сипне  у  небо  оксамитні  зорі.
Всміхнеться  ясним  місяцем  тобі.
І  поведе  стежиною  у  гори,
Поспівчуває  в  скруті  і  журбі...

Уранці  заспіває  соловейком,
Свої  наймелодійніші  пісні.
І  пробіжиться  по  кімнаті  мельком,
Залишить  поцілунок  на  стіні...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349645
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.07.2012
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)